ЖЕНОБЛОҐИЯ

ПРЕЗ ЦЕЛОВО ОКУЛЯРИ

Ясмина ШВЕТ У ХТОРИМ ЖИЄМ

Барз интересантне як наша подсвидомосц и мозоґ реаґую на койдзеяки вонкашнї импулси. Як нашо очи дакеди видза тото сцу, а нє тото цо у реалносци постої (гоч бим дакеди наисце, наисце, аж пребарз любела кед би ме тоти прекляти жвератка у Биґу нє указовали таку…:(….). Патрела сом якушик документарну емисию о тим як мозоґ препознава уж видзени слики, та тото цо видзиме мозоґ вше кладзе до одредзеного контексту. Но, то цалааааа наука, а я би ше до такей файти науки нє мишац.

Кед дакус попрегартам слики у моїм мозґу, нє паметам же сом видзела тельо худобних, згорбених, задуманих чи вичерпаних людзох коло себе. Можебуц сом то скорей нє реґистровала. У каждим моменту мож по улїчкох видзиц як дахто шпирта по контейнеру, як єст вше вецей тих цо жобраю на каждим углє. Жени напекли кифлочки, та их предаваю пред пияцом тим щешлївим хтори купую фриштик за роботу, або натаргаю квеца у заградки та го предаваю панїцом хтори о своєй заградки, а да є нє на тераси, можу лєм шнїц, позбераю вайца по дворе тим цо куру любя лєм у юшки. А видзим и вше вецей тих цо на єдней автобускей станїци войду до автобуса, а на другей уж скоком виходза, бо у медзичаше комушик вицагли бутєлар. Єст и таких по автобусох (а и то сом видзела), цо ше дриляю и правя гужву, станю коло дакого, та ше вец до ньго чухаю и дихца… Азиланти, толває, спреводзкоше, наркоманє, перверзняки – шицки су ту коло нас. Нє верим же скорей того нє було. Ша, одкеди чловека и вика, вше ше дахто пробовал змогнуц на цудзим хрибце, и єст вельо того за цо анї нє знаме. Можебуц би ше правиц же то нє постої (бо кед очи нє видза, та вец того анї нєт?). Жак Превер гварел же „призор можебуц анї нє таки бридки, можебуц бридке лєм нашо око”.

И наисце, можебуц то ше лєм оздзива моя нєсиґурносц, мойо поцерпанє и страх од часу и дружтва у хторим жиєме. Чи єст дакого хто ше нє бої за свойо дзецко, та и за себе…И ту, и там, и богати, и худобни, и пекар, и дохтор, и инспектор, и судия… Ситуация постава барз озбильна. Чи то лєм фаза у животним дозреваню кед як крайнї резултат треба же би була свидмосц о тим же зме тераз ту, маме крачац по тей драги як найлєпше знаме, и трудзиц ше вибрац угел патреня през хтори тот наш живот будзе красши.

Tags: ,

Leave a Reply

Your email address will not be published.