ЖЕНОБЛОҐИЯ

СКАКАНЄ ДО ПРАЗНОГО ПРОСТОРУ ЛЄБО – БОЖЕ, ЧИ СОМ ГОДНА?

Ясмина З ДРУГИМА У КОЛЄ

У потерашнєй цивилизациї чловечества єст даскельо хвильки хтори означели час у хторим ше случели. Без того ми би вироятно нє були ту дзе зме (дзепоєдни мизантропи би гварели у своїх бидних тужемских животох). И супер же ше случели – можем думац з яким одушевийом людзе патрели на колєсо хторе ше обраца, на телескоп хтори нам одгадує цали космос, одушевених людзох пред першим телевизором итд… Алє як ше то наисце случело? По хторей то животней драги мал исц тот науковец чи ентузияста хтори направел одредзени пренаходок? Чи у шицким у живоце мал тельо шмелосци, чи бул надосц сиґурни до себе кед положел свой пренаходок опрез шицких и бранєл резултат своєй роботи?

Можебуц же бим нїґда о тим нє роздумовала, алє… Кед у октобру 2012. року цали швет бул запатрени до нєба, почала сом себе поставяц питаня на хтори ище вше нє мам одвити. То бул дзень кед Феликс Баумґартнер, Австриянєц, поробел єдну з тих таких вельких стварох у историї чловечества. Того дня скочел зоз рубца космосу на точно одредзене место у Новим Мексику. И нє премахнул тоту точку! Ище и доскочел як треба! Анї нє клєкнул! Модлїм? Так сом напарто патрела же сом цала зацерпла и нїч и нїкого коло себе нє обачовала. Думала сом себе – цо то за чловек, нє бої ше же дацо пойдзе наруби та ше забиє, цо кед му ше падобран нє отвори, цо кед спаднє до океану, цо кед го однєше витор даґдзе до нєпознатого, знам же го ґравитация поцагнє алє – дзе? Нормални вон?

Док ше пририхтовал вискочиц зоз тей шкатули чи цо є, чула сом приповедку о тим як ше Феликс физично пририхтовал за тото скаканє, ментално, же му шили окремни шмати, же шицко милион раз преверйоване… Верим же то так. Алє скочиц и пребиц звучни мур ридко хто ше усудзи (руку на шерцо, после нього скакал якишик подпредсидатель Ґуґлу чи цо є та побил Феликсов рекорд, алє то ме цошка нє одушевело)…

До двох стварох сом була прешвечена: перше же вон бул барз шмели и сиґурни до себе, и кед би падбранство нє була його професия, алє кед би бул наприклад ципелар, сиґурно би му таке нє спадло на розум. Друге – вон випатра єден з тих чийо шалєнство ше коши зоз ґениялносцу (тото же мал потримовку Ред Була то друга приповедка).

Кед то обрациме на други бок, видно же таки поцаг вообще нє єдноставна ствар. И кед би ше дахто у даєдней другей обласци одлучел скакац з рубца питанє чи би ше му удало (питанє шалєнства и ґениялносци релативна и индивидуална ствар). Чи то значи же треба одустац од своїх планох, намаганьох, чи треба стац з боку и припатрац ше як ше другим удава дойсц до циля (хто зна хто после того ґуґлиня надума скочиц зоз космосу точно на там даяке палмове древо на пустим острове)…

Випатра же би то заш лєм требало назберац самодовирия и шмелосци и влапиц ше до роботи, до реализациї своїх так совершено обдуманих планох у теориї (нормално, нє прейґ цудзих хрибтох). Феликс нам потвердзел же нєбо гранїца, та яґбачу же би и я могла сциснуц и уж конєчно научиц боком паркировац авто. Е…

Tags: , ,

Leave a Reply

Your email address will not be published.