ЖЕНОБЛОҐИЯ

БО ПУСТАРА ПРЕСТАЛА БУЦ ПУСТАРА

Ясмина ШВЕТ У ХТОРИМ ЖИЄМ

Остатнїх рокох, коло Националного швета, вше частейше роздумуєм о наших людзох хтори зоз зайдами рушели на юг. Задумуєм их як складали до своїх зайдох тото найнужнєйше, бо драга длугока, алє надїя до лєпшого живота ошлєбодзує кажди крочай у старих древянкох.

Гваря же Карпати прекрасни. Лєта, а окреме жими, пажици, лєси, бистри потоки, швижи воздух… Аж ми покус звучи идилично. Будзем мушиц раз там пойсц! Чкода же дахто зоз того краю нє написал идилски венєц! Алє живот у таких условийох мал буц чежки – блатняви, влажни, худобни… Там чловек з природу жил – єден на єден. И озда му прешедло. Озда думал же кед ше спущи нїжей, та будзе лєгчейше. Бо, людзе нє мали нїякого вибору – лєбо вони подредза природу себе, лєбо ше дармо руша на драгу. А можем задумац у якей були розпуки – чи остац, чи пойсц? Ей, кед би знали же ми, їх потомки, котри тераз ту жиєме, славиме дзень кед принєсли можебуц и найчежшу и найважнєйшу одлуку у своїм живоце… Тото нє шмеме забуц!

Щесце же царица Мария Терезия наисце надумала култивовац Панонски мочар. Уж першим шлїдуюцим ґенерацийом приселєнцох було дакус лєгчейше. А як би и нє було, кед нєодлуга по приходу справели церкву и школу, и дакус лєпши условия за живот. То их отримало у чежких часох хоротох и войнох.

И остатнїх рокох велї фамелиї одселєли зоз наших крайох и верим же двоєня яки мали нашо предки, трапели и їх. Без огляду на прерву од скоро 270 роки. Єдина розлика була лєм у тим же нашо стари нє могли шеднуц до авиона и занавше пойсц.

Ми, їх предки, можебуц треба же бизме ше задумали цо було з тима Руснацами цо остали, чи ше и им удало зачувац свой язик и виру, як тим цо пришли до Долнєй жеми? Односно, и у нєшкайшим чаше миґрацийох, чи и ми, и попри тим же нас єст вше менєй, зачуваме свойо традицийни особеносци? Чи то у нєшкайших дружтвених обставинох лєгчейше, чи чежше, и чи маме дзеку обстац як нашо предки?

Думам же ту нє питанє чи єст дзеки, бо ношиме у себе, як хтошка гварел, ґен за преживйованьом, за отриманьом. Тот ґен нам уткани пред 269 роками, кед ше нашо предки надумали влапиц до тей пустари и подаровац своїм потомкох красше место за живот. Озда тот ґен будзе жиц и у наших потомкох! Най би нам було щешлїве кажде Националне швето Руснацох!

Tags: ,

Leave a Reply

Your email address will not be published.