ЖЕНОБЛОҐИЯ

ЦО ШЕ СКРИВА ЗА КРАЧУНОМ

Ясмина З ДРУГИМА У КОЛЄ

Яке же би то було кед бим и того децембра нє писала о Крачунє, квиценю, ґомбульох, пакецикох и шицких злагодох и нєзлагодох котри нас вше залапя концом каждого рока.

Уж барз добре знаце як барз любим тоти новорочни швета. Цо же можем кед нас мац так научела!? Крачун вше квицела з окремну увагу, вше напредок обдумала якей фарби буду ґомбулї, гоч скорей нє мож було тельо виберац як нєшка. И житко зме вєдно шали, и швичочки кладли койкадзи.

Сучасна технолоґия попреплєтала ше з нашима каждодньовима животами, та и з Крачуном, и помали залапела и нас. Думам на мойо шестри. Нєпреривно себе посиламе туторияли як треба оквециц ядловец, у рижних комбинацийох, як и з чого мож направиц ґомбулї и вшелїяки прикраски, икебани… Я шицко одпатрела, и нє лапала сом ше до роботи. Поучена зоз скорейшим искуством, за мнє нє важи тота стара – цо очи видза, руки справя. У глави гей, алє иншак – жалосц божа!

Прето сом ше застановела на припатраню – видео знїмкох и авзлоґох. И, най будзем цалком щира, пред двома тижнями сом купела нови ядловец, праве таки яки сом сцела. Виняла сом го зоз шкатули, розширела конари, а вон и далєй стої таки оголєни. Днями ше на ньго припатрам, алє од квеценя нєт нїч. Аж саму себе нє можем препознац!

Кед шестри чули же сом купела нови ядловец, скоро ше здули, бо озда вони перши славя Крачун, та у нїх треба же би бул перше оквецене, а нє у мнє.

На концу так и випадло.

А чула сом зоз преверених жридлох же єдней особи, а вона ше сиґурно препозна у тим, ґомбулї през Крачун остали у шкатули под ядловцом. Цоже кед чловек нє сцигнул! Цар!

Вообще нє реаґуєм на тото мойо пожнєнє, як цо бим скорейших рокох. Цалком сом змирена. Анї ше нє секирам, анї себе нє наберам. Пущела сом най ме ноши час.

И вше частейше роздумуєм о тим же ше то и наша мац так пририхтовала за тото швето, нє тельо пре ґомбулї и златка, алє прето же би и ми полюбели тото шицко цо ше робело пред Крачуном. Прето же Крачун, у ствари, час кед ше цала фамелия зидзе до обисца и у шветочней атмосфери препровадзи тоти швета.

Мац нас научела тото цо и ми, на поштредни способ, учиме нашо дзеци. Позберац наймилших голєм тоти даскельо днї у року. То поука цо ю чловек ноши у себе цалого живота.

Та, уж кед так, наисце бим нєшка могла поквачиц нови ґомбулї на нови ядловец. И дзеци ми у тим, ґарант, поможу. Лєдво чекам пойсц дому!

Щешлїви швета!

Tags: ,

Leave a Reply

Your email address will not be published.